Що заважає телиці дожити до першого отелення?

Телиці — це майбутнє молочного стада, але не кожна з них доходить до першого отелення. Дослідження 35 голштинських стад показало: причини втрат змінюються залежно від віку тварин. Розберімо разом із Дмитром Сопинським, ветлікарем ЦВО,  ключові фактори, що впливають на виживання, ріст і відтворення телиць, та з’ясуймо, на що варто звернути увагу в управлінні стадом.

За матеріалами Taylor Leach, «What’s keeping heifers from making it to first calving?», Dairy Herd, 10 серпня 2026 року.

Перші 120 днів: найбільший ризик — загибель

До 12-місячного віку основною причиною вибуття була загибель.

На ризик впливали:

• висока щільність народження телят — коли одночасно народжується більше телиць, ніж ферма може якісно доглянути;
• низька маса при народженні;
• близнюкові отелення;
• низька генетична життєздатність телят.

Легші телята при народженні мали менші шанси дожити до 120 днів. Особливо це стосувалося близнюків.

Після 120 днів: респіраторні захворювання стають критичним фактором

Телиці з одним або кількома зареєстрованими випадками пневмонії більш ніж удвічі частіше вибували до 365 днів.

• близько 10% телиць із випадками пневмонії не дожили до 365 днів;
• серед телиць без зареєстрованих респіраторних захворювань — близько 4%.

Водночас автори звертають увагу на проблему обліку: у даних 81 стада 28% господарств не мали жодного зареєстрованого випадку респіраторних захворювань. Це не обов'язково означає, що захворювань не було — частина випадків могла просто не потрапити в записи.

Після 12 місяців головним «фільтром» стає відтворення

Після року основною причиною вибуття вже була не загибель, а неможливість затільнитись або зберегти тільність.

Серед 35 стад:

• 12% телиць, які досягли 1 року, не отелилися до 28 місяців;
• за цей же період загинуло лише 1,2%;
• телиці, які вибували, були у 3,5 раз частіше не тільними, ніж тільними.

Тобто після першого року життя саме репродуктивна ефективність стає одним із ключових факторів, який визначає, чи потрапить телиця до молочного стада.

Не просто виростити, а виростити до потрібного розміру

Ще один важливий показник — маса телиці при першому отеленні.

Цільовий показник, відповідно до рекомендацій DCHA, — близько 85% зрілої маси корови при першому отеленні у віці 22–24 місяці.

Цікава залежність:

• Для телиць, які не досягали цільової маси, кожен додатковий фунт маси був пов’язаний із додатковими 7,4 фунта молока в першій лактації.
• У другій лактації перевага становила ще близько 2,6 фунта молока на кожен додатковий фунт маси.
• Після досягнення цільового показника подальше збільшення маси вже не давало помітної додаткової переваги в надої.

Тобто завдання — не виростити максимально велику телицю, а забезпечити стабільний ріст і вчасно отримати добре розвинену первістку.

Висновок: Успішне вирощування ремонтних телиць залежить від системного контролю на кожному етапі — від випоювання молозивом до першого отелення.

Важливо вчасно виявляти проблеми зі здоров’ям, ростом і відтворенням та забезпечувати належні умови утримання. Адже результат визначає не один фактор, а вся система вирощування.